Є у мене подруга - назвемо її Катериною - дуже мила й приваблива
дівчина. Крім інших переваг, її відрізняє також
гарне почуття гумору. Якось примудрилася Катерина застудитися, сидячи на камінчиках біля берегу, й внаслідок цього змушена вона була відвідувати протягом деякого
часу лікаря "по жіночій частині". Доктор трапився на подив симпатичний, молоденький зовсім, й якось у процесі зцілення зав'язалися у них дружні стосунки - цілком безневинні, незважаючи на специфіку ситуації. І от якось запрошує він Катерину на черговий променад навколо місцевих визначних пам'яток. Вони гуляють, настає
вечір, пора красуні вирушати додому. Доводить її джентльмен до хати. Прощальний поцілунок, й тут не витримує
душа поета. Справа молода, й пустотлива ручка ескулапа просувається у напрямку нижньої білизни дами. Так от, виявивши переміщення верхньої кінцівки кавалера у суто недвозначному напрямку, дівчина вимовляє:
- Лікарю,
а що ви, власне, там не бачили?
