Гуморпедія

N 1: Вірш про весілля, тещу та зятя
Гуло весілля. Плаче мати:
— Як тяжко це перенести,
Була ж ти, доню, завжди в хаті,
Тепер мене... ли-ша-єш ти!..
Зять спалахнув:
— Якого біса?
Щоб я не бачив сліз в цей час!
Не плачте марно, через місяць
Вона... повернеться до вас!