Гуморпедія

N 40: Анекдот про рабіновича
- Науме Аронович, скажіть, чому таки помер Рабинович?
- Невідомо. Лікарі не змогли поставити діагноз.
- Дивна людина! За життя ніхто не знав, на що він жив, а тепер ніхто не знає, чому ж він помер ... N 39: Анекдот про рабіновича
Рабинович каже Сарі:
- Я от тут подумав: я старший за тебе і напевно помру першим. Ти для видимості сумуєш, і як тільки дозволять пристойності, вискочиш заміж за Яшу. Моя могила поросте бур'яном, і ти дуже швидко мене забудеш. Потім ви збанкрутуєте мою крамницю та продасте її за безцінь. А потім ви полетите до Штатів й будете гуляти на мої гроші.
Сара:
- Ой, не фантазуй. Ти спочатку помри, а там ми подивимося ... N 38: Анекдот про рабіновича та чай
- Рабинович, чи не зайдете чайку попити?
- А чому б і ні?
- Ну ні так ні. N 37: Анекдот про рабіновича та гостей
Дзвінок у двері. Рабинович відкриває - на порозі гості.
- Ви б хоч попередили ...
- Та хотілося вас вдома застати, - виправдовуються гості. N 36: Анекдот про рабіновича та похорон
Рабинович помер. У своєму заповіті він розпорядився виділити 40 тисяч доларів на гарний похорон. Після закінчення похорону його вдова Сара підійшла до своєї старої і найкращої подруги Рози і обнявши її сказала:
- Я впевнена, що Ізя був би задоволений! Але скільки це все коштувало насправді?
- Сорок тисяч доларів.
- Все було чудово, але $ 40000 ?!
- Похорон $ 6,500, я пожертвувала $ 500 синагозі, спиртні напої, закуска, ще $ 500, а решта пішли на меморіальний камінь.
- $ 32,500 за меморіальний камінь ?!
Якого ж він буде розміру?
- Два карати. N 35: Анекдот про рабіновича та борги
Рабиновича, котрий накопичив багато боргів, запитали, чи спить він ночами. На що він відповів:
- Я-то сплю спокійно, а от як спиться моїм кредиторам ?! N 34: Анекдот про рабіновича
- Рабинович! Ваша донька вже вийшла заміж?
- Та ні!
- І шо так?
- Ой, вона занадто розумна, шоб вийти заміж за того ідіота, шо погодиться на ній оженитися! N 33: Анекдот про рабіновича
- Рабинович, вчора у театрі я бачив вашу дружину. Вона так кашляла, що всі на неї озиралися. У неї грип?
- Ні, у неї нове плаття! N 32: Анекдот про рабіновича, справедливість короткі
- Рабиновиче, ви вірите у справедливість?
- Вірю, але не довіряю. N 31: Анекдот про одесу та рабіновича
Одеса. Кравець Ліберман, якому Рабинович довго не оплачував рахунок, вирішив піти до нього додому і зажадати грошей.
Він застав злісного боржника за обідом, коли той розрізав смажену індичку.
- Яків Мойсейович, коли ви повернете борг?
- Потерпіть, друже мій, ще трохи, я зараз на мілині.
- На мілині, а таки їсте індичку!?
- Бідна пташка, мені нічим було її годувати ... N 30: Анекдот про рабіновича, одесу та емігрантів
Дуже багатий одеський зубний лікар Рабинович емігрує до Америки.
Оскільки вивезти усе що має за кордон не представляється можливим, він усе своє майно продав і зробив собі п'ять пар дорогоцінних зубних протезів. Вартість цих протезів набагато перевищує граничну суму, яку за законом можна провезти через митницю США.
Він благополучно прибув до Нью-Йорка і, коли митник його запитав, для чого йому п'ять пар вставних зубів, Рабинович пояснює :
- Євреї, що дотримують кашруту, тримають два набори посуду : один - для м'ясного, інший - для молочного. Я такий релігійний, що тримаю також дві пари зубів : для м'ясної їжі та для молочної.
Митник злегка здивувався, але сказав :
- O'key ! Для цього вам потрібні дві пари зубів. Як щодо ще трьох пар, що знаходяться у вашій валізі?
Рабинович пояснює :
- Розумієте, дуже релігійні євреї тримають ще окремий посуд для м'ясного і молочного спеціально для Песаха. Я ж так релігійний, що для цього тримаю окрему пару зубів !
- О, ви дійсно дуже міцні у своїй вірі, якщо так ревно дотримуєтеся усіх релігійних традицій, - сказав митник. - Однак дозвольте вас запитати, для чого ще потрібна п'ята пара?
Рабинович неспокійно оглядається, жестом підкликає митника ближче, нахиляється до нього й шепоче :
- Знаєте, якщо чесно, іноді так хочеться пожувати шматочок бекону... N 29: Анекдот про рабіновича та клопів
Рабинович прийшов у гості до дядька Іцка. Раптом він з жахом кричить:
- Дядько, у вас на стіні клоп!
- Яша, ти таки не сміши мене. Я що, по-твоєму, таки повинен мати на стіні Рембрандта? N 28: Анекдот про рабіновича короткі
- Ой, Рабінович, приходьте ще! Без вас потім так добре! N 27: Анекдот про рабіновича, євреїв та емігрантів
Рабинович та Зільберман емігрують до Ізраїлю. У тому місті, куди вони приїхали, громада обіцяє їм підтримку. Зільберман - лікар, його влаштовують санітаром до лікарні. Рабинович каже, що він кантор. Пропонувати кантору важку брудну роботу незручно, і громада призначає йому невелику пенсію.
Але потім все ж просить заспівати у синагозі.
Кантор-самозванець в розпачі вбігає до Зільбермана:
- Ой, Додік, що мені робити? Я ж зовсім не вмію співати!
- Яша, зроби так: встань на видне місце, видай один-єдиний звук і впади. Решту я беру на себе.
Так все і відбувається. Зільберман пробирається крізь стривожений натовп, оглядає Рабиновича, мацає пульс і випрямляється:
- Євреї, жити він буде, але співати - ніколи! N 26: Анекдот про рабіновича
У пошуках роботи Рабинович звернувся у одеське фінансове колекторне агентство. У нього зовсім не було досвіду роботи, але він був наполегливий, і менеджер пообіцяв взяти його, якщо він змусить одного упертого клієнта сплатити рахунок.
Через дві години Рабинович повернувся з оплаченим рахунком.
- Чудово! - Вигукнув менеджер. - Як вам це вдалося?
- Дуже просто. Я пригрозив, що якщо він негайно не заплатить, то я розповім іншим його кредиторам, що він нам таки заплатив. N 25: Анекдот про рабіновича
Рабинович запитує племінника:
- Фіма, що ти зробиш, якщо я подарую тобі тисячу доларів?
- Першим ділом я їх перерахувати. N 24: Анекдот про одесу, рабіновича, пограбування чорний
-Зустрічаються два одесита:
- Фіма! Ви чули новину!? Рабиновича пограбували! Винесли з квартири усе!
- Так він їм все й віддав! ..
- Його розжареною праскою катували!
- Шо ви кажете! Так йому ще й за світло намотало? N 23: Анекдот про рабіновича
Рабинович розбагатів і купив величезний будинок. До нього прийшов знайомий, і Рабинович водить його по своєму новому палацу.
- Ось вітальня... Це спальня... Це мій кабінет... А в цій їдальні
можуть одночасно обідати, - не приведи Господь! - п'ятдесят людей. N 22: Анекдот про рабіновича та похорон
- Ізя, ти теж щось хочеш сказати про Рабиновича? Але май на увазі: про
покійника або нічого, або добре.
- Так-так, ребе. Так от, Рабиновича з нами більше немає, і це добре. N 21: Анекдот про рабіновича та одесу
Рабинович побував у Парижі. Після повернення друзі накинулися на нього
з запитаннями: як там у Парижі, які були пригоди, як парижанки, чи схожі на місцевих?
- Ну як можна порівнювати?! - Обурюється Рабинович. - От у мене було інтимне побачення з однією парижанкою. Вже тепер-то я знаю все точно!
- Так розкажи, нарешті!
- Отже: на ній була накидка з капюшоном з люрексу - нічого подібного ви тут не знайдете. А коли вона її скинула, то під нею виявилася блузка з рожевого шифону, прозора, як скло! А спідниця її була вся суцільно покрита блискітками, так що на неї навіть дивитися було боляче. Потім вона зняла спідницю ... Білизна в неї була оздоблена валлонськими мереживами бузкового кольору і прошита срібними нитками ... Підв'язки були прикрашені стразами від Сваровскі ... Потім вона зняла з себе й білизну, і підв'язки ...
- І що ж було далі?
- А далі все було у точнісінько, як у нас у Одесі ... < попер. стор.  | 2 | наст. стор.>